У науковій діяльності кафедри чітко окреслились теоретичний та організаційно-прикладний напрями, зумовлені специфікою підготовки філологів-перекладачів. У межах названих напрямів формувалася структурна частина як навчальних планів, пов’язаних із дисциплінами за вибором студента та спецкурсами, так і дослідницьких програм.

Коло наукових досліджень викладачів кафедри романо-германської філології визначається комплексною темою «Лінгвокультурологічні, семантико-когнітивні, функціонально-прагматичні, зіставно-типологічні та перекладознавчі дослідження мови, тексту та дискурсу». Багатоаспектний характер теми відповідає науковим інтересам усіх викладачів кафедри, які реалізують свою наукову компетенцію в межах проблематики: загального мовознавства (мовне моделювання, знакова природа мови, лінгвістична семантика); когнітивної лінгвістики (когнітивна семантика, структури репрезентації знань у мові, лінгвоконцептологія); етнолінгвістики та лінгвокультурології (національна картина світу та її відображення у мові, культурні концепти, етностереотипи); функціональної лінгвістики (теорія функціонального синтаксису, лексико-функціональна граматика, граматика конструкцій, теорія валентностей); зіставного мовознавства (теорія зіставного мовознавства, лексико-семантичні системи мов у контрастивному висвітленні, зіставна дериватологія і граматика); літературознавства (популярна демократична література США 1800-х років); перекладознавства (лексичні та граматичні проблеми перекладу, семантико-стилістичні проблеми художнього перекладу; лінгвокраїнознавчі аспекти перекладу; переклад та локалізація рекламних текстів).

Кафедра працює над проєктом фундаментального дослідження «Людина в багатовимірному концептуальному просторі: типологія, семантика, дискурс» (державний реєстраційний номер 0121U109564). Проєкт вирішує фундаментальні завдання сучасної мовознавчої науки, пов’язані з реконструкцією мовної картини внутрішнього та зовнішнього світу людини, семантичним моделюванням її ментального, артефактного, соціального, аксіологічного та семіотичного простору, дослідженням способів і засобів мовної репрезентації ментальних ситуацій, обʼєктів матеріальної і духовної культури, суспільних відносин, цінностей і ціннісних орієнтирів, особливостей функціонування знаків і знакових систем.