У певному сенсі 2024–2025 навчальний рік для Рівненського державного гуманітарного університету став особливим. У листопаді кафедра економіки та управління бізнесом офіційно стартувала з міжнародним проєктом Жана Моне – «Динамічні креативні індустрії: розкриття потенціалу економіки ЄС та виклики для України». Цей модуль реалізується за підтримки Європейського Союзу в межах програми Erasmus+ і зосереджений на тому, як креативні індустрії можуть бути не лише простором самореалізації, а й рушієм економічного та соціального оновлення.

За рік нам вдалося реалізувати дуже багато – як у навчанні, так і в публічній комунікації. І головне – ми створили середовище, в якому креатив перестав бути лише гаслом, а став темою для серйозного обговорення, навчання й практичних дій.

Тренінги, які надихають

Центральною частиною нашої роботи стали дві навчальні сесії, що відбулися навесні 2025 року. Слухачів – 22 студенти і аспіранти на першій сесії і 31 підприємець, представник навчальних закладів і креативних професій на другій сесії – занурилися в інтенсивний курс, що охоплював понад 60 годин лекцій. Обговорювали не тільки базові поняття креативної економіки, а й досвід ЄС, трансформацію бізнесу, цифровізацію, штучний інтелект, стартапи, бренди, соціальне підприємництво. Лекції читали як викладачі РДГУ, так і запрошені науковці й експерти з практичним досвідом у сфері креативу та цифрових інновацій. Усі, хто пройшов курс, отримали сертифікати – але найважливіше, що отримали – це розуміння, що креатив – це серйозно і системно.

Креатив – це і наука, і комунікація

Упродовж року ми працювали не лише як викладачі, а й як науковці. Було опубліковано першу статтю в межах тематики проєкту, присвячену проблемам людського капіталу в креативній економіці. Наразі готуються нові матеріали – аналітичні, методичні, публіцистичні. Частина з них вже подано до друку.

Окрема увага – інформаційній роботі. Про нас дізналися далеко за межами університету: ми запустили сайт проєкту, сторінки у Facebook та Instagram, створили банери, відео, флаєри. Наша команда представила проєкт на наукових заходах у Польщі та Чехії, взяла участь в офіційній зустрічі координаторів Жана Моне у Брюсселі онлайн, провела низку публічних зустрічей у Рівному та регіоні.

Про нас почули в Ягеллонському університеті, у Празі, у місцевих громадах Рівненщини та в університетській раді РДГУ. Про нас читали в соцмережах. Ми показали, що університетський проєкт може працювати не в ізоляції, а у відкритому публічному просторі – як діалогова платформа.

Діалоги, круглі столи, День Європи

Важливим елементом проєкту стали відкриті події: круглі столи (восени та навесні), на яких обговорювали економічні перспективи, взаємодію освіти й бізнесу, роль культури у відновленні України. Ми також долучилися до заходів з нагоди Дня Європи – з презентаціями, врученням сертифікатів і новими планами.

Навіщо це все?

Бо тема креативу – це не мода і не тренд. Це відповідь на виклики, які стоять перед суспільством. Бо там, де є простір для ідей, там є розвиток. Проєкт Жана Моне показав: студенти, викладачі, підприємці готові говорити про зміни, готові їх втілювати – якщо поруч є платформа, спільнота і бачення.

Попереду – другий рік реалізації проєкту. Ми плануємо нові навчальні модулі, залучення нових партнерів, більше аналітики й публікацій, більше живої комунікації. Але головне – ми вже маємо ядро: людей, які готові вкладати свою творчість у розвиток.

Детальніше про наші заходи, навчання та матеріали – на сайті проєкту

https://sites.google.com/view/creativeind?usp=sharing

і у ФБ https://www.facebook.com/profile.php?id=61568676749279

27 червня 2025 року в Рівненському державному гуманітарному університеті відбулась важлива зустріч із представниками Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я».

Від проєкту на зустрічі були присутна: Катерина РИМАРЕНКО, координатор з питань політики; Наталія ФЕСОВЕЦЬ, регіональний координатор проєкту у Рівненській області.

Модерувала зустріч доктор педагогічних наук, професор Катерина ПАВЕЛКІВ, регіональний координатор напряму «Здорова школа» у Рівненській області.

До університету завітали учасники проєкту з Хмельницької та Черкаської областей, а також представники обласних центрів контролю та профілактики неінфекційних захворювань.

У фокусі розмови – ключові виклики у сфері громадського здоровʼя, профілактика неінфекційних захворювань та популяризація здорового способу життя.

Особливу увагу приділили обговоренню реалізації ініціатив проєкту на базі Рівненського державного гуманітарного університету.

Діяльність РДГУ в проєкті представили:

проректор з інноваційної діяльності і міжнародного співробітництва, доктор педагогічних наук, професор Оксана ПЕТРЕНКО,

заступник декана з виховної роботи психолого-природничого факультету Вадим ПОНОМАРЕНКО,

заступник декана з виховної роботи педагогічного факультету кандидат педагогічних наук, доцент Людмила БАЛІКА,

завідувачка кафедри біології, здоров’я людини та фізичної терапії, доктор педагогічних наук, професор Інна СЯСЬКА,

викладачі цієї кафедри – кандидат біологічних наук, доцент Лариса ОЙЦЮСЬ, викладач Поліна ПОДЕРНЯ,

доцент кафедри загальної психології, психодіагностики та психотерапії, кандидат психологічних наук, доцент Олена ГЛАВІНСЬКА.

Регіональний координатор напряму «Здорова школа» у Рівненській області доктор педагогічних наук, професор Катерина ПАВЕЛКІВ окреслила перспективи подальшої реалізації проєкту і можливі вектори співпраці з колегами з інших областей.

Віримо, що спільними зусиллями зможемо зробити вагомий внесок у формування культури здоровʼя серед молоді!

Щиро дякуємо Українсько-швейцарському проєкту Діємо для здоров’я за співпрацю, підтримку та довіру!

Разом творимо здорове майбутнє України!

Участь у міжнародній науковій конференції «Природа як вчитель. Історичне та сучасне використання природного середовища та шкільних садів для освіти»
 (19–20 червня 2025 р., м. Прага, Чехія)

19–20 червня 2025 року представники наукової спільноти України взяли участь у міжнародній конференції «Nature as a Teacher. Historical and Contemporary Use of the Natural Environment and School Gardens for Education» («Природа як вчитель. Історичне та сучасне використання природного середовища та шкільних садів для освіти»), організованій Національним педагогічним музеєм та бібліотекою Я. А. Коменського, а також Інститутом історії Чеської академії наук (Центр історії освіти). Захід проходив у приміщенні Національного педагогічного музею у м. Празі (Чехія).

Конференція об’єднала вчених і дослідників із різних європейських країн – Австрії, Німеччини, Словенії, Угорщини, Франції, України, Чехії та інших – задля обговорення ролі природи у процесах виховання і навчання в історичному та сучасному вимірах.

Під час конференції розглядалися актуальні питання: роль природи у вихованні та навчанні дітей і молоді (від дошкільної до вищої освіти); шкільний сад як освітній простір; педагогічні погляди на використання природи в освіті в різні історичні періоди; сучасний досвід інтеграції природного середовища в освітній процес.

На конференції колективно презентували доповідь «Природа та шкільні сади як простір навчання і виховання дітей в закладах освіти України (кінець 19 – початок 21 ст.)» (дійсний член (академік) НАПН України, професор Лариса Березівська, професор Тетяна Гавриленко (Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України); доцент Алла Фрідріх (Рівненський державний гуманітарний університет).

У виступі акцентовано увагу на поглядах українських педагогів (В. Дурдуківський, О.Захаренко, В. Сухомлинський, І. Ткаченко, Т. Лубенець та ін.), які вбачали в природі не лише джерело знань, а й важливий чинник формування особистості, трудових навичок і екологічної свідомості. Висвітлено вплив зарубіжних педагогічних концепцій (Я. А. Коменський, М. Монтессорі) на українську освітню традицію.

Конференція стала майданчиком для міжкультурного діалогу, обміну досвідом, презентації наукових результатів і переосмислення ролі природи в освіті в контексті сучасних глобальних викликів. Участь у заході сприяла налагодженню міжнародних контактів і популяризації наукових здобутків українських педагогів на міжнародному рівні.

27 червня 2025 р. на засіданні разової спеціалізованої вченої ради, що відбулося у змішаному форматі, проведено публічний захист дисертації Вадима АКІМОВА на тему «Профілактика інформаційного насильства в освітньому середовищі педагогічних закладів вищої освіти», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 01 Освіта/Педагогіка зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки».

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Руслана СОЙЧУК, завідувач кафедри педагогіки початкової, інклюзивної та вищої освіт Рівненського державного гуманітарного університету

Голова ради:

ВОЙТОВИЧ Ігор, доктор педагогічних наук, професор, проректор з навчально-виховної роботи, професор кафедри цифрових технологій та методики навчання інформатики, Рівненський державний гуманітарний університет.

Рецензенти:

ГЛІНЧУК Юлія, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри загальнотехнічних дисциплін, технологій та цивільної безпеки, Рівненський державний гуманітарний університет.

Опоненти:

ЖУРБА Катерина, доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії національно-патріотичного виховання, Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України.

ТЕРНОПІЛЬСЬКА Валентина, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальної освіти та соціальної роботи, Український державний університет імені Михайла Драгоманова.

ЧИЧУК Антоніна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ.

Щиро вітаю вас із державним святом особливого значення –

Днем Конституції України!

Для нас, українців, це свято завжди було наповнене особливим сенсом  історичного розвитку, жаги до свободи та незалежності, а головне – гідності бути вільним народом на вільній землі. Уже понад десять років кривавої війни ми мусимо тяжко виборювати це право.

Конституція України сьогодні – не лише основний закон України з найвищою юридичною силою та верховенством права, що гарантує незалежність і соборність нашої держави. Нині це оберіг української нації з глибоким історичним корінням. У ньому – наша сила, наснага для боротьби, гарт і витримка. 

Нехай цей день ще раз нагадає про потребу в згуртованості, єдності та незгасній надії на вільне майбутнє! Тільки разом нам боронити нашу землю, разом відбудовувати Україну!

З Днем Конституції України!

Слава Україні!

В.о. ректора Роман ПАВЕЛКІВ

Перше півріччя 2025 року на факультеті музичного мистецтва РДГУ було насиченим і наповненим яскравими подіями. Серед яких, без перебільшення, історичну вагу і цінність має науково-творчого проєкт «МИХАЙЛО ВЕРБИЦЬКИЙ: МОЛИТОВНИЙ І МУЗИЧНИЙ ОБЕРІГ УКРАЇНИ», присвячений 210-річному ювілею видатного композитора і священника, громадського діяча і патріота, автора музики Державного Гімну України.

Проект, ініційований для втілення університетською молоддю, тривав з 5 березня по 25 травня і мав на меті через різні форми мистецької діяльності та використання можливостей соцмереж привернути увагу широкої громадськості до славетної постаті в українській музичній культурі та його творчої спадщини. Позаяк чимало фактів з життя Михайла Вербицького з плином часу проросли легендами чи обросли суперечливими інтерпретаціями. Насправді прикро, що музика одного із перших західноукраїнських композиторів не так часто зацікавлює нинішніх молодих виконавців, тому й мало презентована у культурному просторі.

Щоправда, один опус Михайла Вербицького, скорше за все, сьогодні абсолютний лідер. Окрилені музикою композитора слова «Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля» линуть звідусіль, розносяться по континентам у шлейфі світла і незламної волі українців чинити опір темряві війни. Властиво, проєкт «МИХАЙЛО ВЕРБИЦЬКИЙ: МОЛИТОВНИЙ І МУЗИЧНИЙ ОБЕРІГ УКРАЇНИ» поклав нову дорогу для творчих звершень талановитої молоді, аби зміцнити духовну ауру та силу нації.

Конкурс, концерт, кліп – кожна робота учасників проєкту на вагу золота! Скласти уявлення про масштаб роботи допоможе наповнення сторінки в Facebook (https://www.facebook.com/groups/290525863068377). Але це лише частина оприлюднених матеріалів, які, безумовно, збагачують вітчизняний освітньо-мистецький контент. Найцінніше в проєкті – спільний досвід: спілкування, обговорення, рефлексії… Практично всі студенти факультету музичного мистецтва РДГУ були залучені до проєктної діяльності. Тож кожен учасник мав можливість відкрити для себе нові смислові обрії, осягнути глибші сенси української музичної і культурної спадщини.

Так, в рамках проєкту відбувся Конкурс есе на тему «Славень, що надихає перемагати». Автори розмірковували над тим, як мелодія М. Вербицького сконцентрувала в звуковому русі інтонацію національного серця і ритм української незламності. Цілком очікувано, що більшість заявок на конкурс надійшло від студентів факультету музичної мистецтва РДГУ, які й зайняли переможні місця:

Між тим, у конкурсі взяла участь Цвєткова Надєжда, учениця Білогірської школи мистецтв, яка посіла ІІІ місце.

До слова, сучасні технології дозволяють молоді ділитися своїми думками у відеоформаті. Якраз відеоролик Софії Гук (здобувачка ІІ курсу в/о першого (бакалаврського) рівня спеціальності А4 Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво), присвячений промоції творчості Михайла Вербицького серед громадськості, отримав Диплом на конкурсі «Арт-журналістика-2025», який щорічно проводить Харківський університет культури та мистецтв ім. І. Котляревського.

Цікаво, що студентська молодь запропонувала низку відеороликів, скомпонованих із різних виконавських версій гімну «Ще не вмерла України». В об’єктив для монтажу Тимофія Мулярчука, Вікторії Наумець, Євгена Романенко потрапили передусім найзначніші і рекордні виконання одного з головних державних символів України – на Майдані під час Революції Гідності, в окопі на передовій, в залі Верховної Ради, на стадіоні перед спортивним змаганням та ін. Вражаючою стала й широта охоплення виконавців – професійних співаків і звичайних громадян, людей різного віку і різних національностей. Адже нині виконання українського Славня є знаком солідарності міжнародної спільноти з Україною у прагненні до миру і безпеки.

Учасники проєкту також не проминули нагоди запропонувати свої виконавські версії головної пісні нашої країни. Приміром, Божена Ярмошевич заспівала гімн, підібравши для відеоряду кліпу красу природи та міських вулиць рідного краю. А от Назарій Зельман, студент Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка, свіжо й оригінально розкрив у відеоролику історію написання Вербицьким музики до вірша Павла Чубинського.

Натомість, Валерія Шеремет, майбутня фольклористка, а нині студентка Рівненського державного гуманітарного університету, розповіла про народно-культурно середовище, в якому жив і творив Михайло Вербицький і разом із учасниками фольклорного ансамблю «Джерело» виконала риндзівку, записану на Львівщині. Також у реалізації проєкту «ожили», або зовсім по-сучасному зазвучали пісні Михайла Вербицького – «Пазя до Івана» (Анастасія Левчук і Анна Смик), пісня «До зорі» (Віталій Кузьмин), «Милий» (Анна Кашперук, Вероніка Юхимчук, Микола Ващук).

Цінну пошукову роботу провели студенти І курсу напряму музично-педагогічної освіти РДГУ (Естер Боришкевич, Наталія Княжук, Вероніка Огородник, Оксана Рудик, Алла Шрамович). Вони зробили огляд літератури про Михайла Вербицького і у відеоформаті поділилися своїми знахідками, які зберігаються на бібліотечних полицях РДГУ. Майбутні вчителі музичного мистецтва (Вікторія Кулик, Лев Єгоров) навіть виявили поетичний хист і написали вірші-присвяти українському композитору.

Заключним акордом проєкту стала інтерактивна концертна програма «ДЕ ШЛЯХ ЗНИКАЄ, ТАМ ДУХ ТВОРИТЬ ЙОГО», яка відбулася 29 травня 2025 року на факультеті музичного мистецтва РДГУ. Головними «провідниками» по життєвій дорозі Михайла Вербицького були магістранти спеціальності 025 Музичне мистецтво – Суламіта Музичук, Катерина Холод, Дем’ян Сомик. Вони розповіли присутнім про видатних музикантів, яким доля подарувала зустріч із автором державного музичного символу України. Також ведучі проводили інтерактивні вікторини, в ході яких з’ясовувалося основне питання: при яких обставинах життєтворчість Михайла Вербицького пов’язана із Іваном Лаврівським, Анатолем Вахнянином, Віктором Матюком, Миколою Лисенком та ін.

Відрадно, що студентська молодь в ігровій формі закріпила знання з Історії української музики, а, тим часом, поринула у світ ХІХ століття – століття, коли зароджувалися національні визвольні рухи і пробуджувалася національна свідомість. У ході програми в учасників народилося глибоке переконання сили єдності українців, яка здатна здолати неймовірні труднощі і випробування. Насамкінець урочисте і величе виконання вокальним квартетом у складі Лілії Цугирко, Анни Батюк, Людмили Прокопочук, Івана Бабича твору Михайла Вербицького «Многая літа» прозвучало наче благословення, укріплюючи нашу віру в перемогу і процвітання України.

Тож вшановуючи такі постаті, як Михайло Вербицький, університетська молодь у реалізації науково-творчих проєкту засвідчила спадкоємність традицій і осяює шлях у майбутнє.

Тетяна Прокопович,

кандидат мистецтвознавства,

автор ідеї і координатор проєкту