15-16 листопада у м. Більську-Підляському (Республіка Польща) відбулася ІІІ Підляська українська наукова конференція «25-річчя відродження навчання української мови на Північному Підляшші у суспільно-культурному контексті».

У ній узяли участь не лише дослідники-спеціалісти, представники влади в освітній галузі, керівники і педагоги освітніх установ у регіоні та за його межами, але всі зацікавлені Підляшшям, його культурою, мовою, історією, сучасністю.

Відкриття конференції символічно відбулося у школі № 4 в Більську, де українську мову вивчають понад 160 учнів. Учасники конференції могли на власні очі побачити, як проходить таке навчання. Після короткої перерви конференція продовжила свою роботу в Міській публічній бібліотеці Більська.

Перша сесія Конференції була присвячена історії українського шкільництва на Підляшші. Грунтовні доповіді представили Юрій Гаврилюк (Більськ, «Освіта на Підляшші до початку ХХ століття – етнічний характер»), Марко Сирник (Валч, «Комісаріат Народної Освіти на Холмщині, Підляшші та Поліссі в 1917–1919 роках»), Роман Висоцький (Варшава, «Початки українського шкільництва на Північному Підляшші в 1917–1919 роках»), Григорій Купріянович (Люблін, «Спроби організування українського шкільництва на Південному Підляшші та Холмщині у 1919–1924 роках», Микола Рощенко (Люблін, «Навчання української мови в Кліщелях у 50–60-ті роки ХХ століття на тлі мовної ситуації в регіоні».

Важливе місце на Підляській українській науковій конференції посіла мовознавча проблематика, адже саме мова є основним чинником самоідентифікації народу. Друга сесія конференції мала назву «Мовознавчі дослідження Підляшшя». Серед її учасників були відомі польські та українські мовознавці. Із Києва прибув до Більська директор Інституту української мови Національної академії наук України професор Павло Гриценко, який поділився думками про українську мову Підляшшя в загальноукраїнській перспективі, указав на моделі її утвердження й віталізації. Також у конференції взяли участь авторитетні люблінські мовознавці професори Михайло Саєвич, Фелікс Чижевський, Любов Фроляк. Із топонімічними дослідженнями виступили Оксана Кузьмич із Рівного та Іван Лобузінський із Курашева.

Під час третьої сесії конференції, названої «Історія та культура Підляшшя», ішлося, зокрема, про самоорганізацію мешканців сіл краю (Василь Крупич), діяльність православних парафій (Юрій Плева), суспільно-культурне товариство «Холмщина» (Ірина Гринь), «Братство православної молоді Люблінсько-Холмської єпархії» (Ольга Купріянович), про матеріальну культуру Підляшшя (Олександр Кирилюк) тощо.

Другий день конференції розпочався відкриттям фотовиставки «25 років навчання української мови на Північному Підляшші (1994–2019)» та роботою четвертої сесії з аналогійною назвою, яка зосереджувалася на практичному вимірі та перебігу навчання української мови як рідної на Північному Підляшші особами, що брали активну участь у цих подіях. Із великою увагою присутні вислухали доповіді Людмили Лабович (Білосток), Єлизавети Томчук (Більськ), Ірини Вишенко (Більськ–Черемха), Аґнешки Ґізи (Більськ), Кароліни Хмур (Білосток), Олександри Іванюк (Білосток).

Мета останньої, суботньої сесії «Досвід навчання рідної мови у культурному, юридичному та громадському контекстах» – це погляд на Підляшшя в ширшій перспективі. На сесії йшлося про мовну політику Канади у сфері освіти (Ірена Путко-Корбабич із Торонто), про шкільництво литовської меншини в Польщі (Альвидас Нєвуліс із Пунська), про стан, проблеми і перспективи навчання української мови в Польщі (Марко Сирник із Валча), про транскультурність як педагогічний виклик та комунікаційну компетенцію (Дорота Місіюк із Білостока).

Отже, ІІІ Підляська українська наукова конференція «25-річчя відродження навчання української мови на Північному Підляшші у суспільно-культурному контексті» мала міждисциплінарний характер. На ній виголошували доповіді з різних галузей науки, перш за все історії, мовознавства, літературознавства, соціології, історії Церкви, географії, демографії, фольклористики, культурознавства, музикознавства, юридичних наук (зокрема в галузі захисту прав меншин), проблематики сусідніх регіонів (Берестейщини та Холмщини), у яких проживають українці, а також питання, які стосуються функціювання національних меншин у Польщі та в інших країнах, перебувають у колі наукових зацікавлень українського наукового середовища Підляшшя.

Це були два насичені подіями конференційні дні, під час яких учасники мали змогу послухати 46 доповідей і комюніке, активно і продуктивно дискутувати, подивитись концерт ансамблю «Ранок», а вже після конференції – взяти участь в екскурсії Підляшшям і переглянути в Клєніках виставу «Сто тисяч» у виконанні театру із Зорі (Україна).

Міська ратуша в Білі Підляській

Організатори конференції: Ольга Купріянович, Григорій Купріянович, Лука Бадовець, Андрій Артем‘юк

Із проф. Павлом Гриценком, проф. Феліксом Чижевським

Учасників конференції вітає в’язанкою українських пісень вокальна група Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» школи № 4 імені Адама Міцкевича

Урок української мови у другому класі школи № 4 імені Адама Міцкевича проводить учитель Єлизавета Томчук

Проф. Павло Гриценко на уроці у другокласників

У кулуарах конференції: проф. Андрій Артемюк і доц. Оксана Кузьмич

Проф. Григорій Купріянович відкриває першу сесію конференції

Виступає проф. Фелікс Чижевський

Виступає доц. Оксана Кузьмич

Старшокласники школи № 4 імені Адама Міцкевича прийшли підтримати свою вчительку

Виступає вчителька української мови школи № 4 імені Адама Міцкевича Агнешка Гіза

На конференції присутні різні вікові категорії…

Відомості про кількісний склад нацменшин у Польщі

Гостя конференції Ірена Путко-Корбабич із Торонто

Гурт «Ранок» заслужено отримав подарунки з України

Проф. Павло Гриценко дякує організаторам конференції за теплий прийом і високий рівень проведеного заходу

Виставка підручників із вивчення української мови

Професор кафедри теорії і практики фізичної культури і спорту Радослав Мушкета консультує студентів магістратури щодо написання праць магістерських на теми, що актуальні в ЄС. Професор працює на кафедрі упродовж другого року. Це дає можливість краще реалізувати європейські освітні стандарти в Україні. 

Студенти напряму підготовки «музично-педагогічна освіта» Інституту мистецтв РДГУ продемонстрували володіння різноманітними прийомами роботи з музично-педагогічним репертуаром, власну творчість у створенні пісень та музично-сценічних інтерпретацій.

Перший пісенний тур був присвячений творчості сучасної української композиторки, поетеси, що багато пише пісень для дітей та молоді Ользі Пенюк-Водоніс. Вона понад 40 років викладає в Сокальській дитячій школі мистецтв імені В. Матюка, очолює відділ теорії і хорового співу. Створила понад 300 пісень. Твори виконуються на дитячих пісенних фестивалях в Україні, Австралії, Америці, Італії, Канаді, Казахстані, Польщі. Вийшли друком 7 збірок її пісень та 2 поетичні збірки. Студенти виконали пісні «Любімо Україну!», «Країна дитинства», «Хмаринка» та «Рідна мово» з пісенної збірки «Країна Дитинства».

Другий композиторський тур дав змогу студентам випробувати себе у ролі композиторів. Усім студентським групам був запропонований вірш О. Лободи «Місяці року». А на святі-конкурсі присутні могли оцінити мелодичну та ритмічну оригінальність пісень композиторів-виконавців Дарини Мельничук, Іллі Кубая, Мар’яни Гнатюк, Мирослави Коток, Іванни Кирик, Максима Прокопченка.

Інструментальний тур свята-конкурсу був найкреативнішим! Адже потрібно було створити нові, неіснуючі до цього «музичні інструменти», вигадати композицію для їх використання та представити її. Основою композиції стала українська народна пісня-забавка «Печу, печу хлібчик».

Пісня прозвучала у супроводі елементарних музичних інструментів, виготовлених на основі пластикових пляшок. Пляшки стали і маракасами, і барабанами, і джембе, і клавесами… А ритмічно-композиційна довершеність композицій викликала інтелектуальне та емоційне захоплення!

Театральний етап свята-конкурсу продемонстрував не лише виконавську, але й акторську майстерність студентів, оригінальність драматичної інтерпретації пісень – педагогічного репертуару з підручників «Мистецтво» для 1-2 класів Нової української школи. Були розіграні інсценізації пісень «А ми любимо читати», муз. О. Янушкевич, сл. М. Ясакової, «Пісня про зарядку», муз. О. Янушкевич, сл. М. Ясакової, «Папуга-мандрівник», сл. і муз. З. Еманової, «Веселі нотки», сл. і муз. І. Танчака.

Останній етап конкурсу – пластичний – показав, як інструмент під назвою «тіло» може виконувати академічну музику. Цьогоріч студенти представили пластичні реалізації «Музики на воді» Георга Фрідріха Генделя. Прозвучали та «стали видимими» 5 номерів з сюїти: Контре данс, Сарабанда, Аля хорнпайп, Анданте.

Компетентне журі під головуванням О. П. Крусь визначило переможців кожного етапу, переможців в окремих номінаціях: кращий соліст-виконавець, кращі композитори та найкраще виконання авторської пісні (Ілля Кубай, Мар’яна Гнатюк, Мирослава Коток), кращий концертмейстер (Анна Ярмольчик), краща акторська робота (Пацула Марія), кращий сценічний костюм (Медецька Юлія), кращий соліст (Максим Прокопченко) та переможців свята – групу студентів 4 курсу.

Хочеться відмітити особливу згуртованість, професіоналізм та захопленість власною справою усіх студентів, які подарували усім таке свято музики і творчості!

Кафедра історії, теорії музики та методики музичного виховання забезпечила створення умов для професійної самореалізації студентів та творчої атмосфери Музично-педагогічного свята-конкурсу. Керівник творчого проекту - доцент кафедри, кандидат педагогічних наук О. О. Гумінська.

У четвер 21 листопада викладачі кафедри вікової та педагогічної психології організували для студентів психолого-природничого факультету виховний захід присвячений Дню гідності та свободи.

Викладачі кафедри розкрили психологічний погляд на питання гідності особистості, формування почуття гідності та охарактеризували ознаки поведінки людини з розвинутим почуттям гідності. Викладачі наголосили, що почуття гідності дозволяє реалізовувати ставлення до себе і до іншої людини як до безумовної цінності.

На свято були запрошені фахівці Рівненського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які розповіли студентам про правові аспекти захисту гідності особистості.

Студенти отримали можливість безпосереднього спілкування з фахівцями, які відповіли на поставлені ними запитання щодо захисту їх прав і свобод.

Жанна Григорівна Стельмашук – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики виховання, науковий співробітник Регіонального комплексного Науково-методичного центру інноваційних технологій освітнього процесу РДГУ 20 листопада 2019 р. у Всесвітній день дитини та 30- ї річниці прийняття Конвенції ООН «Про права дитини» взяла участь у круглому столі «Роль та відповідальність батька у вихованні і розвитку дитини», який був організований і проведений Службою у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради спільно з громадською організацією «Міжнародний центр батьківства» (м. Київ) задля привернення уваги громадськості до проблеми участі батька у вихованні дитини, формуванні відповідального батьківства.

В результаті обговорення різноманітних аспектів проблеми виконавчим директором ГО «Міжнародний центр батьківства» С. Цвєтковим, начальником Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради А. Міщенею, науковцями, представниками соціальних служб міста, громадських та релігійних організацій, національної поліції, багатодітними батьками, представниками студентської молоді була прийнята резолюція, у котрій запропоновано потенційні напрями вирішення піднятої проблеми на державному рівні та рівні соціальних інститутів виховання.