Сьогодні, в умовах війни ми несемо особливу відповідальність за якість навчання, що вкрай потрібно для подальшої розбудови нашої країни. Проте навчання в умовах війни – це неабияке випробування для кожного з нас.
Центр якості освіти Рівненського державного гуманітарного університету пропонує заповнити анкети, щоб з'ясувати нагальні освітні проблеми воєнного часу та знайти шляхи їх екстреного оптимального розв'язання.
Дякуємо за участь в опитуванні!
https://docs.google.com/forms/d/1ha2GlotZ3ztXS-X3wyAh2rCUSJIGFwoOZEz4yy73bnw/edit
https://docs.google.com/forms/d/1tw6EHRZhVRrqdB2gNcvRPuREhGaSQjy3sfI33kvEkC8/edit
«Мистецька спадщина ордену піарів на Волині у дискурсі культурних кодів модерної доби (кінець ХVІІ – перша третина ХІХ ст.)» – під такою назвою вийшла друком нова монографія докторки історичних наук, професорки кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету Шеретюк Руслани Миколаївни і докторки історичних наук, професорки кафедри філософії, теології та історії церкви Київського гуманітарного інституту Стоколос Надії Георгіївни.
Мета наукового видання полягає у поверненні із забуття окремої сторінки українського мистецтва, дослідження якої свідомо ігнорувалася спочатку російським самодержавством, а пізніше – радянською владою. Мова йде про вагому роль римо-католицьких орденів (в даному випадку – піарів) в укоріненні на теренах Волині культурно-мистецьких набутків західної цивілізації, зокрема утвердженні в краї духовності, етики й естетики бароко як універсальної системи.
Осмислення своєрідності історичного шляху Волині, її органічних зв’язків з європейським культурно-мистецьким простором володіє потенціалом впливу на формування національної самосвідомості українського народу, його ідентичності.
18 квітня 2022 року за сприяння Департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації у Рівненському державному гуманітарному університеті на базі Етнолінгвістичного центру філологічного факультету (керівник проф. Совтис Н. М.) розпочинає роботу мовний клуб «Розмовляємо українською» (координаторка доц. Ричагівська Ю. Є.), який має на меті залучити тимчасово переселених із зони бойових дій осіб до україномовного середовища й етнонаціонального простору, допомогти їм подолати мовний бар’єр, удосконалити передусім навички усного мовлення та принагідно правопису.
Іноді невпевненість у власних силах і сумніви щодо своїх знань стають чинниками, що стримують людину на шляху саморозвитку. Такі перешкоди значно легше переборювати в колі однодумців і за підтримки фахового філолога наближатися до своєї мети – оволодіти державною мовою.
Слухачами мовного клубу можуть стати всі (незалежно від віку та рівня освіти), хто вже почав спілкуватися українською або лише планує це зробити.
Заняття проходитимуть у формі тематичних бесід, презентацій, мистецьких майстер-класів тощо і сприятимуть невимушеній комунікації та створенню атмосфери взаємодії.
Тож усіх охочих чекаємо щопонеділка і щосереди о 14:30 в аудиторії 309 навчального корпусу № 2 (вул. Пластова, 31); телефони для довідок 0968757303, 0972645323.
Проєкт реалізовує колектив кафедри української мови імені професора К. Ф. Шульжука.
Викладачка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва художньо-педагогічного факультету РДГУ Ярослава Віталіївна Гузь здобула стипендію Президента України, призначену «молодим письменникам і митцям у сфері музичного, театрального, образотворчого, хореографічного, естрадно-циркового мистецтва та кіномистецтва» (Указ Президента України № 50/2022 від 10 лютого 2022 р.).
Молода мисткиня працює в галузі художнього текстилю і графічного дизайну. Вона є учасницею більше 25 художніх виставок і пленерів в Україні (Львів, Острог, Рівне, Корець, Київ, Дніпро, Одеса, Лозова, Чернівці) та за кордоном: Білорусі (Вітебськ), Болгарії (Балчик, Несебр), Польщі (Новий Сонч), Швейцарії (Крінс), Німеччині (Фарель).
Ярослава Гузь активно співпрацює з організаторами культурно-мистецьких акцій і фестивалів у питанні їх дизайнерського супроводу, зокрема, Всеукраїнського конкурсу акустичної пісні на слова Тараса Шевченка «ШЕ. Пісня», вишиванкової ходи «Мегамарш у вишиванках», культурно-мистецького свята «День української писемності та мови», проєкту Українського інституту національної пам’яті «Голодомор. Помста за свободу!». Крім того, вона є авторкою дизайну низки академічних видань (монографій і навчальних посібників).
Щиро вітаємо Ярославу Віталіївну з вагомим здобутком і бажаємо їй подальших мистецьких звершень!
Поради щодо підготовки до національного мультипредметного тесту (НМТ):
За матеріалами сайту https://mon.gov.ua/
У межах вступної кампанії 2022 року для вступу на бакалаврат передбачено проведення національного мультипредметного тестування (НМТ). Загальна кількість завдань мультипредметного тесту – 60, на виконання яких буде відведено 90 хвилин. Випробування міститиме три блоки завдань: з української мови, математики, історії України.
Завдання НМТ відповідатимуть змісту програм ЗНО з навчальних предметів і будуть аналогічними до використовуваних у ЗНО. Зазначимо, що завдань з відкритою формою відповіді, наприклад написання власного висловлення, в НМТ не передбачено.
Завдання будуть оцінені відповідно до схеми нарахування балів, застосовуваної в ЗНО. За виконання кожної складової тесту учасник після завершення тестування отримає окремий результат. Пізніше результат кожного блоку буде також переведено в шкалу 100-200 балів. Для отримання результату за шкалою 100-200 достатньо буде набрати хоча б один тестовий бал.
Український центр оцінювання якості освіти підготує демонстраційний варіант НМТ, щоб учасники змогли ознайомитися з форматом тестування заздалегідь.
За матеріалами сайту https://testportal.gov.ua/
