І. Кафедра української мови
/Ровенського державного учительського (педагогічного) інституту
(1963-1970 рр.)

Кафедра як самостійний структурний підрозділ вишу функціонує з 1963 року, однак її історія розпочинається значно раніше – від  часу заснування Ровенського учительського (згодом – педагогічного) інституту. Із 1940 року викладачі української мови працювали в складі об’єднаних філологічних кафедр: мовознавства (1940–1961 роки) та української мови і літератури (1961–1963 роки).

1945 року кафедру мовознавства очолив старший викладач І. О. Борійчук, нагороджений орденом „Червона зірка” та медаллю „За відвагу”. У період становлення кафедри на ній  працювали старші викладачі й викладачі без наукових ступенів (переважно випускники Київського, Дніпропетровського, Харківського та Вінницького педагогічних інститутів)  М. Л. Перетятько, Л. Й. Спинул, О.А. Петровська, В. Д. Глущенко, Л. С. Бондаренко, Б. І. Боднар, П. М. Фесуненко (завідував кафедрою впродовж 1954–1959 років), Є. С. Регушевський, Я. В. Януш.

1959 року для підвищення науково-викладацького рівня на кафедру запросили кандидатів філологічних наук Я. О. Пуру та М. П. Івченка.

Основні наукові інтереси викладачів упродовж цього періоду були такими: числівники в слов’янських мовах (М.П. Івченко), синтаксис південно-західних говорів української мови (Я.О. Пура), фразеологія прозових творів І. Я. Франка (Б.І. Боднар), термінологічна (мовознавча) лексика в наукових і публіцистичних творах І. Я. Франка (Є.С.Регушевський) та ін.

1959 року на кафедрі була розроблена „Програма для збирання лексики Ровенщини”. У 60-і роки студенти філологічного факультету під керівництвом викладачів активно збирали топонімічні матеріали й діалектну лексику в селах Ровенської області для Діалектологічного атласу України, Загальнослов’янського лінгвістичного атласу [13, с. 97].     

У 1970/1971 навчальному році науково-педагогічний колектив кафедри української мови Рівненського державного педагогічного інституту (далі РДПІ) складався з 9 осіб і забезпечував викладання таких дисциплін: вступ до мовознавства, старослов’янська мова, сучасна українська літературна мова, українська діалектологія, історична граматика української мови, історія української літературної мови, порівняльна граматика східнослов’янських мов, методика викладання української мови, загальне мовознавство і педагогічна практика.

Із 1959 р. по 1971 р. кафедру української мови очолював кандидат філологічних наук, доцент М. П. Івченко (1903–1975 рр.). Упродовж  рівненського періоду він опублікував праці “Сучасна українська мова” (1960 р., 1962 р., 1965 р.), “Культура української мови” (1963 р.) та ін. Учений зазначав: “Протягом останніх п’яти років члени кафедри української мови працювали над такими проблемами: закономірності розвитку української мови (М. П. Івченко, Я. О. Пура, Б. І. Боднар), питання розвитку слов’янських мов (Т. М. Сніцаревич та Л. С. Бондаренко).

Викладачі кафедри М. П. Івченко, Я. О. Пура, Т. М. Сніцаревич беруть активну участь у роботі методоб’єднань шкіл, виступають із лекціями на науково-методичні теми. При виїздах на консультпункти та до шкіл, де відбувають практику студенти, члени кафедри подають методичну допомогу не тільки студентам-практикантам, але й вчителям шкіл” [14, с. 69–70].

Загальний стаж у вищій школі цього відомого мовознавця, педагога становить 40 років, ще 10 він працював у середній школі [12, с. 197]. 1974 року доцент М. П. Івченко вийшов на пенсію.

Уміння бачити повсякденні проблеми вчителя було характерним для завідувача кабінету української мови і літератури Ровенського інституту  удосконалення вчителів С.С. Мельничука. За його участі було розгорнуто роботу щодо вдосконалення навчальних планів і програм з української мови і літератури, підготовки й перепідготовки педагогів-філологів, організовано предметні (з української мови та літератури) курси, які проводилися на базі РДПІ. З 1963 по 1971 рік свій величезний досвід С.С. Мельничук передавав студентам-філологам, читаючи курс методики викладання української мови.

До 1972 року продовжує працювати на кафедрі Л.С. Бондаренко, яка завершує роботу над кандидатською дисертацією “Юрій Яновський і фольклор”. Після захисту дисертації Людмила Семенівна почала викладати літературознавчі курси на кафедрі української літератури.

Боднар Б.І. до 1972 року викладала “Вступ до мовознавства”, “Історичну граматику”, продовжувала роботу над кандидатською дисертацією “Фразеологія прозових творів І. Франка”, брала участь у підготовці “Словника мови творів І. Франка”, у семінарах із франкознавства, що відбувалися у Львівському університеті, збирала матеріали з бойківського діалекту, які були необхідні для коментування мови творів Івана Франка.

Основними курсами Т.М. Сніцаревича, який до 1973 року працював на кафедрі спочатку викладачем, а потім старшим викладачем, були “Історія української літературної мови”, “Сучасна українська літературна мова”, “Практикум з української мови”. Досліджуючи публіцистику І. Франка, Т. С. Сніцаревич підготував статті “І. Франко на сторінках журналів 70–80 років ХІХ ст.”, “Боротьба І. Франка проти буржуазного націоналізму і клерикалізму на сторінках журналів 70–80 років ХІХ ст.”.

Непересічною особистістю, глибоким ученим був кандидат філологічних наук, доцент Я.О. Пура (1925–2006 рр.), який працював на кафедрі української мови понад 25 років (1959–1989 рр.). Ярослав Остапович видав понад 80 наукових праць і кілька сотень газетних публікацій із краєзнавства, зокрема: “Говори західної Дрогобиччини” (Львів, 1958 р.); “Домашні завдання з старослов’янської мови” (Рівне, 1983 р.); “Сучасні прізвища Рівненщини” (у п’яти частинах) (Рівне, 1984–1990 рр.); “Назви річок басейну Горині, Ствиги та Середнього Стиру” (Львів, 1985 р.); “Озера Рівненщини” (Рівне, 1989 р.); “Походження назв населених пунктів Рівненщини” (Рівне, 1990 р.) та ін. Автор серії книг “Край наш у назвах” (Рівне, 1991 р., 1994 р., 2004 р., 2005 р.), присвячених топонімікону Дубенського, Радивилівського, Рівненського, Здолбунівського й Острозького районів, міста Рівного.

Бабій Ф.Й. був членом кафедри з 1965 по 1980 рік. 1976 року закінчив однорічну аспірантуру в Інституті мовознавства Академії наук України. Кандидатську дисертацію “Побутова лексика говорів середнього басейну Горині (на матеріалі назв одягу, взуття та головних уборів)” захистив 1980 року. Публікував праці з фонетики, діалектної фразеології, зокрема: “Фразеологія в мові населення Березнівського району Ровенської області” (1971 р.), “Деякі ізофони говірок середнього басейну Горині” (1974 р.), “Назви головних уборів Ровенського Полісся” (1975 р.). Федір Йосипович  брав активну участь у профорієнтаційній роботі, був лектором товариства “Знання”, “Педагогічного товариства”, систематично виступав із доповідями серед широких верств населення [15, с. 8].

Певний час працювала на кафедрі О.М. Дзівак (Крижанська), випускниця філологічного факультету РДПІ 1963 року. У 1965–1970 роках – асистент кафедри. 1970 року Оксана Миколаївна вступила до аспірантури при кафедрі української мови Київського державного педагогічного інституту. Працювала над кандидатською дисертацією “Лексика на означення кольорів в українській мов”, яку захистила 1975 року. У 1973–1975 роках викладала сучасну українську літературну мову для студентів російського відділення філологічного факультету. 1975 року переведена на кафедру педагогіки і початкового навчання.

1968 року на кафедру прийшла М.С. Рогаль, яка була першою аспіранткою акад. В. М. Русанівського. 1969 року Марта Степанівна захистила кандидатську дисертацію “Лексичні запозичення в українських літописах кінця ХVII – І половини ХVIII ст.”. М.С. Рогаль читала історичну граматику, історію української літературної мови, розділи провідного курсу “Сучасна українська літературна мова”. У наукових розвідках дослідниця висвітлювала питання походження української мови, формування її лексичного складу в різні історичні періоди, опрацьовувала проблему запозичень, характеризувала зміни в морфемній будові лексем тощо (“Польська мова як джерело чеських лексичних запозичень в українських літописах кінця XVII – першої половини XVIII ст.”, 1968 р.; “Полонізми в українсько-білоруській діловій мові XIV–XV ст.”, 1982 р.; “Лингводидактическая интерпретация сопоставительного описания русской и словацкой лексики”, 1983 р.).

1970 року до аспірантури вступила викладач кафедри Я.В. Януш, яка перед цим читала лекційний курс із сучасної української літературної мови для студентів педагогічного факультету, вела практичні заняття на філологічному факультеті, керувала педпрактикою студентів. Після захисту кандидатської дисертації “Значення творчості І. Карпенко-Карого в історії мови української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст.” (1971 р.) Ядвіга Вацлавівна, витримавши конкурс на посаду доцента, повернулася на кафедру української мови, де працювала до вступу до докторантури в 1980 році. Докторську дисертацію “Мова української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст.” Я.В. Януш захистила в грудні 1990 року.

Викладачі кафедри брали активну участь у науково-дослідницькій роботі, друкували статті в журналах “Мовознавство”, “Українська мова і література в школі”, виступали з доповідями на республіканських і всесоюзних наукових конференціях.

Кафедра утворена відповідно до Наказу 105-01-01 від 25.06.2024 р. «Про реорганізацію кафедр» шляхом об'єднання кафедри української літератури  та міжкультурної комунікації, теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури

На кафедрі української та зарубіжної літератури затверджено і виконуються наукові теми:

▪ «Українська література в культурологічному вимірі: науковий та освітній дискурс», державний реєстраційний номер: 0123U100741, термін виконання: 31.01.2023 – 31.01.2028, відповідальні виконавці: проф. Захарчук І.В., проф. Романишина Н.В.

▪ «Зарубіжна література: історико-теоретичний та методологічний дискурси» (2024 - 2029 р.), № державної реєстрації  0124U004536 відповідальні виконавці: доц. Нестерук С.М., доц Оздемір О.В.

▪ «Інтермедіальний формат української літератури 1920–1930-х років», державний реєстраційний номер УкрІНТЕІ: 0121U112050, термін виконання: 09.2021 – 06.2026, відповідальний виконавець – доц. Бестюк І.А.

Основні результати науково-дослідницької роботи:

▪ Проф. Романишина Н.В. – гарант освітньо-професійної програми Середня освіта (Українська мова і література) спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) магістерського рівня вищої освіти (ID освітньої програми в ЄДЕБО 25105)

▪ Доц Тхорук Р.Л. - виконавець на правах угоди цивільно-правового характеру Проєкту із розроблення моделі інформаційного продукту графічного характеру «Видавництво поліграфічної продукції. Творчість Лесі Українки. Повне академічне зібрання творів Лесі Українки» (2020)

▪ Проф Захарчук І.В. -  виконавець Міжнародного Гранду Науково-дослідного та освітнього Центру вивчення Голодомору Канадського інституту українських студій університету Альберта (Канада), 2022 р. Тема науково-дослідного проєкту «Кодифікація імперського світу та імперської свідомості в досвіді української художньої літератури про Голодомор». У межах проєкту: викладання в Літній школі з вивчення Голодомору й Голокосту для освітян України (1-10.08.2021, м.Чорноморськ); участь у Міжрегіональному круглому столі «Голодомор 1932-1933років: підходи до викладання в умовах нової української школи»,  25 11. 2021; 18. 11. 2021; участь у Публічній панельній дискусії «Демографічні втрати України внаслідок Голодомору: наука vs інструменталізація історії в минулому і сьогоденні».

Доц Оздемір О.В. - член редакційної колегії міжнародних наукових журналів: «Modern engineering and innovative technologies», Germany (ISSN 2567-5273 (Online) та «SWorldJournal», Bulgaria, (ISSN 2663-5712 (Online)

Проф. Захарчук І.В. - членкиня  редакційної колегії міждисциплінарного наукового часопису «Студії Голодомору», науковий редактор статей

Викладачі кафедри проходять підвищення кваліфікації:

міжнародне стажування: проф Романишина Н.В., 2024 р., Akademie HUSPOL, Kunovice, The Czech Republic, internship «Education in the States of the European Union», September 1 - October 13, 2024, 180 hrs, Certificate of training № 052-24/AH, 13.10.2024.

стажування:

-у Національному університеті «Острозька академія»: доц Тхорук Р.Л (сертифікат СТПК № 02-01/24 від 10.01.2024 р), доц Кирильчук О. М. (сертифікат про підвищення кваліфікації СТПК №08-04/24 від 22.04.2024 Р.), -у Львівському національному університеті імені Івана Франка: проф. Захарчук І.В (свідоцтво про підвищення кваліфікації №ADV-040323-FSI від 14 квітня 2024 року), доц Крупка М.А. (свідоцтво про підвищення кваліфікації №ADV-040323-FSI від 14 квітня 2024 року)

Кафедра є співорганізатором низки Всеукраїнських наукових конференцій: ▪ спільно з кафедрою української мови і літератури Національного університету «Острозька академія»: у 2024 р  долучилася до проведення наукової інтернет-конференції «Ословлення простору у світлі сучасних філологічних наук» 15 березня 2024 р.

▪ У 2024 р (2.10.2024) філологічний факультет, кафедра організувала і провела науковий семінар: «Як знання про Голокост допомагають долати травми  російсько-української війни» (спільно з факультетом історії, політології та міжнародних відносин РДГУ (кафедра філософії,  кафедра всесвітньої історії), Рівненським обласнит інститутом післядипломної педагогічної освіти (кафедри педагогіки й освітніх інновацій) https://www.facebook.com/share/v/EzKrqr2KYsvEVetQ/

▪ 31.10. 2024 р. кафедра української та зарубіжної літератури залучила студентів філологічного факультету, викладачів кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія», кафедри української мови і літератури МЕГУ до обговорення публічної лекції «Трансфер поколінь в сучасній українській літературі» Поліщука Я.О. професора, завідувача кафедри україністики Університету імені Адама Міцкевича «Трансфер поколінь в сучасній українській літературі» (https://meet.google.com/dfk-bwsq-vaw)

▪ Кафедра щорічно проводить науково-практичний семінар «Українська література в культурологічному аспекті» (у 2024 р – 13.11.2024 https://meet.google.com/cey-hfpg-yku), видає  збірники тез «Українська література в культурологічному аспекті» (редактори – доц Крупка М.А., доц Кирильсук О.М.).

Упродовж 2020-2025 років  викладачами кафедри видано низку науково-методичних праць:

▪ Тхорук Р.Л.   Коментарі до видання:Українка Леся. Повне академічне зібрання творів : У 14 томах. Луцьк, 2021. Т. 1: Драматичні твори (1896 – 1906).Блакітна троянда. Коментарі та примітки. – С. 357 – 428.Прощання. Коментарі та примітки. – С. 425 – 428.Одержима. Коментарі та примітки. – С. 428 – 448. (від 1 до 350 примітки цього тому). Матеріяли до драми Лесі Українки «Блакітна троянда». Коментарі та примітки. – С. 506 – 508. 

▪  Zakharchuk I. Babyn Yar in Belles Lettres./ Babyn Yar:  history and memory/ Toronto: University of Toronto, Chair of Ukrainian Studies, 2023. P 275-327. Колективна монографія. Видання друге, перероблене й доповнене.

▪ Крупка М. Мілітарний дискурс сучасної жіночої прози. Innovative pathway for the development of modern philological sciences in Ukraine and EU countries : Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2022. P.р. 462-492.

▪ Романишина Н. Виробнича (педагогічна) практика із української літератури в системі підготовки магістрів: навчально-методичний посібник. Рівне: РДГУ, 2024. 75 с. (Рекомендовано до друку навчально-методичною комісією філологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету, протокол № 2  від 25 березня 2024 р.) https://library.rshu.edu.ua/

▪ Бестюк І. Трансґресії «джазової доби»: українська література 1920–1930-х років. Літературно-джазові імпровізації : інтермедіальні студії / за ред. Світлани Маценки. Львів : Видавництво «Срібне слово», 2019. С.232–267.

Бестюк І., Собчук І. Життєтворчість Катерини Білокур в українському літературному просторі : Лекція, присвячена 120-літтю від дня народження і 60-літтю з дня смерті народної художниці Катерини Білокур (1900–1961) [Навчально-методичне видання]. Рівне : Видавець О.Зень, 2021. 48 с.

Опубліковано низку статей у фахових виданнях, зокрема журналах, що індексуються базою Scopus

Myroslava A. Krupka, Oleksandr M. Kyrylchuk, Liubomyr O. Krupka. Features of the image of the psychological trauma in modern textual constructions. Polish Psychological Bulletin 2022, vol. 53(3). P.р. 177–183.( Scopus)

Опубліковано низку навчально-методичних посібників, статей у наукових фахових виданнях України (категорії В): Романишиною Н.В.,  Захарчук І.В., Бестюк І.А., Крупкою М.А., Оздемір О. В., Нестерук С.М., Кирильчуком О.М., Вовчук Н.І., Самборською І.М., Залевською О.А., Cиневич Б.М.

У жовтні 2018 року кафедра української мови Рівненського державного гуманітарного університету (далі РДГУ) – один із найпотужніших науково-методичних осередків краю – відзначила 55-річчя свого заснування[1]. До визначних мовознавців і лінгводидактів, чиє професійне життя тісно пов’язане з цим науковим підрозділом Рівненського вишу, належать доктор філологічних наук, професор, академіка АН ВШ України, К. Ф. Шульжук, доктор педагогічних наук, професор В. Я. Мельничайко, доктор філологічних наук, професор Я. В. Януш, доктор філологічних наук, професор В. М. Галич, доктор педагогічних наук, професор І. М. Хом’як, доктор філологічних наук, професор А. М. Архангельська та багато інших учених, які свого часу зробили значний внесок у розвій вітчизняної лінгвістики й лінгводидактики.

Спробуємо проаналізувати етапи становлення й розвитку кафедри за півстоліття її буття в мовно-освітньому просторі України.

І. Кафедра української мови /Ровенського державного учительського (педагогічного) інституту (1963-1970 рр.)

ІІ. Кафедра української мови Ровенського державного педагогічного інституту (Рівненського державного гуманітарного університету) (1971 – 2010 рр.)

ІІІ. Кафедра української мови імені професора К. Ф. Шульжука Рівненського державного гуманітарного університету (2010 – 2018 роки)

ІV. Кафедра української мови імені професора К. Ф. Шульжука Рівненського державного гуманітарного університету (2019–2024 роки)

Література