Макієвська Наталія Михайлівна – Заслужений працівник культури України, концертмейстер кафедри хорового диригування Інституту мистецтв диригування РДГУ
В 1977 році закінчила відділ фортепіано Рівненського музичного училища. З 1977 по 1980 рік працювала викладачем загального фортепіано в Дубнівському культурно-освітньому училищі. В 1980 році вступила на кафедру хорового диригування рівненського державного інституту культури. Який закінчила з відзнакою у 1984 році. В цьому ж році запрошена на посаду концертмейстера кафедри хорового диригування РДІК. З 1989 року працює концертмейстером хору студентів кафедри. За період роботи на кафедрі брала участь у звітних концертах кафедри, факультету, Інституту мистецтв РДГУ. З хором студентів була учасником численних фестивалів і конкурсів, концерту вокальної музики (2016, 2017 рр.) та звітних концертів. Неодноразово була концертмейстером нана всеукраїнських та міжнародних конкурсах вокального мистецтва та конкурсах молодих диригентів Інституту мистецтв РДГУ. З 2010 року – концертмейстер класу вокалу та диригування В.Г. Піддубник та жіночого вокального ансамблю «Елегія» Нагороджена подяками, дипломами, грамотами.У 2016 році присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».
Пастушенко Андрій Семенович – професор кафедри хорового диригування, заслужений працівник культури України
Пастушенко Андрій Семенович - професор, заслужений працівник культури України, голова Рівненського відділення Всеукраїнської Національної музичної спілки України, композитор. На кафедрі працює з 2010 року. Освіту здобув на кафедрі хорового диригування (клас диригування Ю.М. Остапчук) Рівненського культурно-освітнього факультету Київського інституту культури, який успішно закінчив у 1976 році. Має великий педагогічний досвід.
З 2010 року – професор кафедри хорового диригування Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету.
Впродовж багатьох років поряд з педагогічною діяльністю А.С. Пастушенко виступає як організатор Всеукраїнського пісенного фестивалю «Весняний первоцівіт», «Зустрічаємо Різдво» та творчих проектів: «Пастушенко збирає друзів» (2002 р.), «Україно рідний краю» (2007 р.), «Будуємо храм» (2008 р.) та б. ін.
Композиторська і дослідницька робота А.С. Пастушенка представлена у збірниках: «Щедрівки і колядки» (1989, 26 с.); «Пісні українських січових стрільців» (1990, 56 с.); «Традиційні народні свята» (1990, 75 с.); «Співає «Живограй» (1991,87 с.); «Різдвяні свята» (1991, 121 с.); «Весняні ігри та розваги» (1991, 95 с.); «Поліське весілля» (1993, 57 с.); «Пісні Рівненщини» (1994, 177 с.); «Лемківські пісні» (2004, 148 с.); «Українська пісенна спадщина» (2004, 288 с.); «Вітрила надії» (2008, 214 с.); «Я піснею живу» (2008, 258 с.); «Вишиванка від мами» (2010, 248 с.) , «Земляки» (2013 р.), «Вчителю» (2014 р.), та багато ін.
Педагогічна та творча діяльність А.С. Пастушенка відзначена державними і почесними званнями – відмінник освіти України, заслужений працівник культури України, нагороджений грамотами МОН України, МКТ України, грамотою Всеукраїнської національної організації «Просвіта». На кафедрі викладає дисципліни: «диригування», «аранжування», «вокальний ансамбль», «аналіз хорових партитур» є керівником навчально-творчої та виробничої практики студентів.
Професор А.С. Пастушенко видав більше 25 посібників та репертуарних збірок, опублікував понад 30 статей, здійснює вагомий внесок у патріотичне виховання студентів як організатор заходів та презентацій.
Якимчук Світлана Никонорівна ‒ завідувач кафедри хорового диригування, доцент, заслужений працівник культури України
Якимчук Світлана Никанорівна у 1984 році закінчила Львівську державну консерваторію імені Миколи Лисенка за спеціальністю «хорове диригування», кваліфікацією «диригент хору, викладач хорових дисциплін». Працює на кафедрі хорового диригування з 1987 року. У 1992 році, з метою відкриття спеціалізації «Регент церковного хору» розробляє комплекс навчальних програм для забезпечення навчального процесу. Займається науковою, педагогічною та творчою діяльністю. Викладає дисципліни: диригування, вокал, читання хорових партитур, дитяче музичне виховання, хорознавство та теорія хорового диригування, музична педагогіка, вокал Видала навчально-методичні посібники: “Методика музичного виховання”, “Грані педагогічної майстерності”. Розробила програми з фахових дисциплін: “Хорознавство та теорія хорового диригування“, “Читання хорових партитур”, “Дитяче музичне виховання”, “Музична педагогіка”. Створила методичні розробки: “Форми роботи на уроці музики”, “Особливості роботи над мелодичним строєм у творах сучасної музики”, “Слухання музики, як домінуюча складова музичного виховання школярів”.
Наукові статті () опубліковані у фахових видання провідних вишів України.
У 2006 році С.Н. Якимчук отримала вчене звання – доцент кафедри хорового диригування. З 2011 року – очолює кафедру хорового диригування. У 2019 році доц. С.Н. Якимчук присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».
Харитон Ігор Миколайович – доцент кафедри хорового диригування, кандидат філософських наук, художній керівник чоловічого ансамблю «Браво»
Харитон Ігор Миколайович народився у 1988 році закінчив Рівненський державний інститут культури (клас викладача, заслуженого діяча мистецтв України, професора В. П. Пекара) за спеціальністю «культурно-освітня робота», кваліфікацією «керівник академічного хорового колективу». З 1988 р. – художній керівник Народної академічної чоловічої хорової капели “Гамалія” У 2006 р. захистив дисертацію за темою «Феномен духовної музики в українській православній традиції» і отримав науковий ступінь кандидата філософських наук. З 2006 р. старший викладач, а з 2007 р. доцент кафедри філософії Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка Степана Дем`янчука. З 2011 р. доцент кафедри хорового диригування Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Художній керівник чоловічого вокального ансамблю “Браво” кафедри хорового диригування ІМ РДГУ.
На кафедрі викладає дисципліни: українська сучасна хорова музика, методика викладання вокально-хорових дисциплін, музична стилістика української духовної музики, диригування, основи церковного богослужіння. З дисциплін укладено методичні рекомендації.
Коло наукових інтересів: філософія мистецтва, філософія музики, релігієзнавство, теорія та історія української музики.
Автор більше тридцяти наукових публікацій.
професор, заслужений працівник культури України, академік УААН, голова асоціації композиторів обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки.
Народився 5.06.1947 р. у м. Костопіль Рівненської обл. У 1964 р. закінчив Острозьку музичну школу (клас Нікоро М.І.), у 1968 р. – Рівненське музичне училище (клас заслуженого діяча мистецтв УРСР Глотка Г.М.), у 1972 р. – музично-педагогічний факультет Рівненського державного педагогічного інституту (клас баяна ст. викладача Сурганова П.І., диригування - професора, заслуженого діяча мистецтва УРСР В.Толканьова, оркестровий клас професора Пономаренка М.І.).
З 1982 р. доцент, завідувач кафедри гри на музичних інструментах, з 2003 р. – професор кафедри гри на музичних інструментах. З 1994 р. декан музично-педагогічного факультету інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. З 2014 р. – заступник директора Інституту мистецтв РДГУ. Голова Рівненської обласної асоціації композиторів Національної музичної спілки України, академік УААН. Його клас закінчили понад 300 спеціалістів, серед яких Ігор Перчук, Василь Надашківський, Валерій Бендерев та дипломанти Всеукраїнських конкурсів Панібраць Д., Голуб В., Янкович Ю. та ін..
В його доробку 112 публікацій, з них 28 наукових та 84 навчально-методичного і творчого характеру.
Організатор та художній керівник народного інструментального ансамблю “Медіатор”(1972), лауреат численних конкурсів і фестивалів (Харків, Київ, Чернівці, Луцьк, Мінськ). Автор понад 120 музичних творів, більше 200 концертних обробок, аранжировок, інструментовок. Автор та упорядник збірок «Кличе Україна» (1993), «Заспівай мені» (1995), «Грає інструментальний ансамбль» (1997), «Вокально-хорові та інструментальні твори» (2004), «Організація і діяльність інструментального ансамблю» (2014), «Співай моє місто» (2016) та ін.
