Друк

В цей складний час кожен знайшов себе і працює на благо нашої України задля нашої перемоги. І де б Ви не були, і що б Ви не робили- знайте- навіть найменше зусилля зроблене в цьому напрямку наближає цей день. Ми познайомились за цей час із багатьма новими для нас людьми: нас щиро обіймали біженці, яких ми прийняли; ми з півслова розуміли як будувати блок-пости; завантажували і розвантажували машини з гуманітарною допомогою, яку нам надсилають звідусіль, утворивши живий ланцюг із іншими людьми; разом із мільйонами людей перерахували кошти на потреби нашої армії, біженців, волонтерських організацій; писали повідомлення й великі листи-звернення до світових лідерів і зірок, телефонували друзям і родичам- запитували як вони і чи потрібна їм допомога, атакували сайти ворожої країни, блокували ворожі телеграм-канали, підписували петиції, прохання і звернення. Когось видалили з друзів чи заблокували на певний період за їх надмірну активність у соцмережах, зокрема з критикою влади, що в цих умовах вважаємо абсолютно недоцільним. 

Багато користувачів розганяють хвилі у соцмережах з різними цілями: хтось хоче покритикувати владу, хтось достукатись до родичів у білорусі чи росії, хтось просто посіяти паніку, роблячи перепост новин про диверсантів, прослуховування наших телефонів тощо. Проте в цей час, поки українські військові чинять опір російській армії на передовій, в інтернеті розгорнувся величезний новий фронт, і не між своїми ж друзями, а проти спільного ворога. Викладачі, студенти, школярі та навіть цілі родини намагаються допомогти українській армії, вступивши в ІТ-військо, зброєю якого стали смартфони й планшети.

Після вторгнення росії в Україну міністр цифрової трансформації Михайло Федоров звернувся до українців, які працюють у цифровій сфері: розробників, кіберфахівців, дизайнерів і маркетологів. Він оголосив про створення IT-армії й закликав до боротьби на кіберфронті.

З початку війни українці буквально живуть з телефоном у руках, безперервно стежачи за тривожними новинами і багато хто вирішив приносити таким чином користь. Вони поширюють реальні фото й відео подій в Україні, скаржаться на пропагандистські ресурси, здійснюють хакерські атаки на урядові й фінансові портали росії, організовують звернення до міжнародних організацій, урядів країн і впливових політиків та зірок, закликаючи їх закрити небо над Україною.

Великі ІТ-компанії запровадили санкції проти країни агресора, обмежуючи їм доступ до своїх ресурсів або блокуючи певну інформацію, але й ми клавіатурою й мишею можемо бути набагато кориснішими, ніж просто гортаючи стрічку новин. IT-бійці почали здійснювати DDoS-атаки на російські сайти, спочатку - пропагандистські, а потім на сайти державних і фінансових установ. Атаки здійснюються із декількох десятків тисяч серверів водночас, і їхнім сайтам просто не вистачає ресурсів, щоб оперативно відновити свою роботу. Координацію атак та масових скарг на ворожі інтернет-ресурси здійснювали через ряд телеграм-спільнот. Також залишали відгуки на гугл-картах на місцях, оскільки їх видалити складніше, ніж пости у соцмережах. У відгуках, які читають росіяни, публікували фото обстрілів українських міст, а також інформацію про втрати російської армії. Написано ряд звернень як до колег за фахом (науковців та освітян, зокрема), так і звернення до матерів російських полонених, залишаючи адреси сайтів, де можна знайти інформацію про них.

Підтягуються закордонні кібер-бійці з наших університетів-партнерів, які створюють сайти для пошуку житла для тих, хто тимчасово виїхав за кордон щоб врятувати своїх дітей від жахів війни, організовують акції підтримки України та доєдналися до нашої спільною боротьби з окупантами на кіберфронті.

Ми обов'язково переможемо і будемо чудово  жити у своїй країні!!!